IV.Елементи шкірного висипу

Різноманітність елементів шкірного висипу дозволяє поділити їх на первинні та вторинні. Первинні елементи характеризуються тим, що з'являються на візуально не зміненій шкірі. До них належать пляма, папула, горбик, вузлик, пухирчик і пустула.

       Пляма (makula) – первинний безпорожнинний елемент шкірного висипу, який змінює тільки колір шкіри, при натисканні зникає. Може бути запального і незапального генезу. Залежно від розмірів плями поділяються на розеоли (розміром менше ніж 5 мм), власне плями і еритеми (більше ніж 20 мм). Серед плям незапального генезу найчастіше трапляються геморагічні, які залежно від розмірів поділяються на петехії, пурпуру (розміром 2-5 мм), лінійні (vibices), ек-хімози (або синці, які мають розмір понад б мм), великі безформні плями (сугиляції, гематоми). Плями бувають депігментовані (вітиліго, альбінізм), гіперпігментовані (веснянки, хлоазма, родимі плями). Розеольозний висип трапляється при черевному тифі, сифілісі, кору, краснусі. Дрібноплямистий висип характерний для скарлатини, кору. До плям також відносять судинні утворення, які мають зірчасту форму – телеангіектазії, які свідчать про ураження печінки.

     Папула (papula) – судинний вузлик, безпорожнинний елемент, який змінює консистенцію та рельєф шкіри. Виникає внаслідок різних патологічних процесів в епідермісі та верхніх шарах дерми (скупчення клітин інфільтрату, гіпертрофія тканини шкіри, відкладення в ній білкових продуктів). Залежно від розмірів виділяють міліарні, лентикулярні (до 0,5 см), нумілярні (1-2 см) папули. Бувають запального і незапального (бородавки) генезу. Папули зустрічаються при корості, волосяному лишаї, кору, краснусі, геморагічному васкуліті.

      Горбик (tuberculum) – безпорожнинний елемент, який розташовується в сітчастому шарі дерми, має розмір до 1 см у діаметрі, випинається над рівнем шкіри. Може бути запального і незапального генезу. Трапляється при сифілісі, системному червоному вовчаку, лепрі, лейшманіозі.

Вузлик (nodulus) – безпорожнинний елемент, розташований у дермі. Може бути незапального походження (атерома, ліпома) і запального (строфулодерма, лепра, гума, фурункул, карбункул, вузлова еритема).

     Пухирчик (vesicula) – первинний порожнинний елемент, який має дно, покришку та вміст. Розміром до 1 см – пухирчик, більше ніж 1 см – пухир (bulla). Вміст може бути серозним, геморагічним, гнійним. Елемент може розміщуватись в епідермісі та під епідермісом. Пухирчик характерний для таких захворювань, як екзема, вітряна віспа, оперізуючий лишай. Пухир частіше трапляється при опіках.

     Пустула (pustula) – порожнинний елемент, який має гнійний вміст. Розташований в епідермісі, дермі чи підшкірному шарі. Буває пов'язаний (остеофолікуліт, фолікуліт, вугри, гідраденіт) і не пов'язаний (імпетиго) з придатками шкіри; глибокий та поверхневий.

     Міхур (urtica) – порожнинний елемент (у класифікації займає положення на межі порожнинних і безпорожнинних). Утворюється внаслідок короткочасного розширення поверхневих кровоносних судин і виходу рідкої частини крові. Прикладом міхурів можуть бути кропивниця, укуси комах, опіки кропивою, алергодерматози.

Вторинні елементи шкірного висипу:

Вторинна пігментація – зміна кольору шкіри на місці іншого, раніше існуючого, елемента.

Лусочка (squama) – елемент, який складається з поверхневих шарів епідермісу, шкірного сала, пилу та бактерій.

Ерозія (erosio) – дефект у межах епітелію.

Виразка (ulcus) – глибокий дефект шкіри, що сягає сітчастого шару, виникає з глибоких первинних елементів.

Екскоріація (excoriatio)- або розчухування, подертість – лінійний дефект шкіри, утворений механічним шляхом.

Тріщина (rhagades) – лінійний дефект шкіри, який утворюється внаслідок втрати шкірою щільності та еластичності.

Кірка (crusta) – ексудат, який висох, виникає на місці всіх порожнинних елементів чи на місці вторинних елементів, які супроводжуються порушенням цілості шкіри.

Рубець (cicatrix) – заміщення шкіри сполучною тканиною.

Атрофія – витончення всіх шарів шкіри.

Ліхеніфікація (lichenif icatio) – потовщення всіх шарів шкіри, яка має чіткий, посилений малюнок (нейродерміт, екзема). Шкіра щільна, груба, з великою кількістю борозен, погано береться у складку.

     Різноманітність елементів шкірного висипу має назву "поліморфізм" . Справжній поліморфізм представлений кількома різними первинними елементами, а несправжній – одним первинним елементом на різних стадіях його еволюції.

Висновок

Шкіра є своєрідною «фабрикою» і одночасно «складом» корисних речовин - у ній постійно виробляються десятки різновидів різних ферментів і біологічно активних факторів.

Людська шкіра нерозривно зв'язана з життєдіяльністю організму і сигналізує про його стан його здоров'я. Разом з тим різні захворювання шкірного покриву і його травми викликають загальну реакцію організму. Неушкоджена шкіра є надійним бар'єром, захистом від різних шкідливих впливів – температурних, хімічних, механічних, від упровадження мікроорганізмів. З метою зміцнення здоров'я, збереження пружності й еластичності шкіри, необхідно регулярно і правильно доглядати за нею.